Матеріали про те, як говорити про коронавірус із маленькими дітьми:

Матеріали про те, як говорити про коронавірус із маленькими дітьми:

Дитина та

 

комп'ютер

Консультація батькам

Обережно: КЛІЩІ!

 

23 квітня відзначаємо Всесвітній день книги

 

Світ, схований всередині книги, має рівно стільки меж, скільки бажає людина.

 

 

Книга – один з важливих витоків радості мислення. (В.А.Сухомлинський)

 

22 квітня – Всесвітній день Землі

 

 

 

В цей день в різних куточках світу проводять різноманітні акції, що покликані спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого навколишнього середовища на планеті Земля.

 

БЕЗПЕКА під час карантину

Відповіді на дитячі запитання

 

                                                                                                       

Що таке дим та димове кільце?

Чому дим сірий? Розкажіть про це!

А небезпеку може дим створити?

Про сірий дим все хочу зрозуміти!

Димлять заводські труби, сільські димоходи, ТЕЦ, інші печі й казани. Дим утворюється під час згоряння. У ньому міститься сажа, зола, пил, попіл і різні хімічні сполуки, тому він не прозорий, а швидше сірий. Коли дрібні частинки диму поступово осідають, то все навколо вкривається шаром бруду. Повітря стає шкідливим. Навіть листя дерев не може ефективно виробляти кисень. Тому на промислові труби ставлять спеціальні фільтри, що вловлюють дим. Яким буде дим (у вигляді струменя або колечок) – залежить від вітру або іншого потоку повітря.

 

Хто придумав панамки?

Мою панамку зробили в Панамі?

Таке запитання поставив я мамі.

Вона відказала, що начебто ні!

То звідки панамка, скажіть ви мені?

Існує думка, що панамки «прийшли» до нас із держави Панама. Насправді панами привозять з країни Еквадор. Цікаво, що головні убори, які ми називаємо панамами, на справжні панами взагалі не схожі. Еквадорські солом»яні панами виготовляють тільки вночі, коли стає холодніше й волокна можна сплітати особливо щільно. Коштують вони досить дорого. А називати панамами їх почали, імовірно, через те, що інженери, які працювали на будівництві Панамського каналу, привези із собою кілька таких зразків.

 

Чому коник зелений?

Конику маленький,

Чому ти зелененький?

Траву і листя любиш -

Себе в траві загубиш. 

Коник  зелений, щоб птахам і різним хижакам було складніше помітити  його в зеленій траві,  адже він зовсім не захищений.   

  

Навіщо собака висолопує язик?

Свого маленького Дружка

Не можу виховати я:

Під час спеки Дружок звик       

Усім показувать язик.

Навіщо песик робить так?

Не розумію я ніяк!

Будь – який, навіть найвихованіший пес висуває язик, коли йому стає спекотно. Людина, наприклад, позбувається зайвого тепла за допомогою виділення поту через потові залози. У собаки вони розташовані  тільки на носі й підошвах, тому тіло охолоджується завдяки випаровуванню слини з поверхні язика. Чим тварині спекотніше, тим частіше вона дихає, широко розкривши пащеку.

 

Чому світлячки світяться у темряві?

З ліхтариком летить жучок,

Це – маленький світлячок.

Де ліхтарик він бере

З яким у темряву іде?

Світлячки  вдень сплять, а вночі ведуть активний спосіб життя, тому й світяться в темряві. Для цього в них на черевці є спеціальний орган, що  виробляє світло. Таку незвичайну здатність називають  біолюмінесценцією.

 

Чому павук не потрапляє у свої сіті?

Павучок маленький,

Робітник гарненький

Сітки розставляє,

На здобич все чекає.

А в сітку не потрапить  сам 

Не вірю я таким дивам!

Павук плете два види павутини: липку, у яку потрапляють різні комахи, і не липку. Він добре знає, де розташовані безпечні ділянки, і, причаївшись на одному з них, терпляче чекає жертву. До того ж лапки павука виділяють маслянисту речовину, завдяки якій вони не приклеюються до павутини.

 

Чому ялинка взимку й улітку одним кольором?

Зелена красуня у лісі зростає,

І сукню зелену вона не міняє.

Весь рік зеленіє на щастя малечі,

Чому так буває, цікаво, до речі?

Восени  всі дерева скидають своє листя, а лісові красуні – ялина й сосна – так і стоять  упродовж зими зеленими й ошатними. Правду говорять: узимку й улітку одного кольору. Насправді хвоїнки–голки  - це видозмінені листки. І все ж таки хвойні дерева змінюють своє зелене  вбрання, але роблять це дуже повільно. Для того щоб змінилися всі старі голки, повинно минути близько 9 років.

 

Навіщо павичеві такий хвіст?

У павича хвіст великий за спиною,

Яскравий, блискучий, неначе картина.

Свій хвіст павич усім покаже,

Та навіщо йому такий хвіст – не розкаже.

Гарний хвіст із візерунками у вигляді очей мають тільки самці павичів. Саме його павич  демонструє перед самкою  в період залицяння, водночас танцюючи, а потім займається пошуками частування для пави в траві. Хоча багато хто звик уважати, що чудове пір,я є хвостом павича, але це не так. Воно належить до нижньої частини тулуба й спини, а сам хвіст, розташований за ними, підтримує їх. Однак власник хвоста – віяла, що може змінювати колір, має недолік – неприємний голос, що нагадує скрип незмазаних коліс воза.

 

Чи можна прорити Землю наскрізь, щоб вийти на  її іншому боці?

Чомусь  це запитання цікавить  майже кожну дитину, щойно вона починає розуміти, що наша Земля має форму кулі.

Для відповіді на це запитання доречно виконати хоча б схематичний рисунок або скористатися картинкою  «Наша Земля в розрізі» з енциклопедії. Отже, так. Земля складається з різних порід. Уявімо собі, що ми винайшли величезний – величезний екскаватор. Починаємо копати. Най верхній шар, що можна навіть помацати руками, досягає 32—48 км. Це земна кора. Тут наш екскаватор із роботою цілком впорається.

Земна кора є досить твердою, але рити її можна. Але ж на Землі не скрізь суходіл. Під океанами такий шар становить  усього 5-8 км. Отже , наш екскаватор продовжує копати. Далі йде мантія Землі. Це ще 2880 км(ого!).  Між  іншим, ученим ще не вдалося проникнути на таку глибину.

У самому центрі Землі знаходиться ядро Землі. Це ще 3200 км. Тут уже копати неможливо. Чому? Тому що ядро Землі складається здебільшого з розплавленого заліза й нікелю й має центр із твердого металу. На  ядро тисне величезна маса, через цей тиск температура дуже підвищується. Тому в центрі землі не просто тепло, але й жахливо спекотно – 2760 – 7060 *С. поки людина ще не придумала такі технології,що допомогли б їй прорити Землю наскрізь.

 

Що таке веселка?

Сонячне проміння проходить через дощові краплі, заломлюється й відбивається на протилежній стороні  неба у вигляді величезної різнокольорової дуги. Нам тільки здається, що сонячний промінь білого кольору. Насправді він увібрав у собі всі кольори. І побачити цю комбінацію можна тільки  тоді, коли є дощ і сонце.

Щоб побачити веселку, необхідно  обов,язково знаходитися між сонцем і дощем. Причому сонце повинно бути позаду, а дощ – спереду. Сонце, наші очі й центр веселки мають знаходитись на одній лінії! Якщо сонце високо в небі, провести таку пряму лінію неможливо. Ось чому веселку  можна спостерігати тільки зранку  або ближче до вечора.

Якщо розглядати веселку з ілюмінатора літака, то вона виглядає замкненим колом. Іноді на небі виникає ще й додаткова дуга, де кольори вибудовуються у порядку, зворотному порядку кольорів першої веселки, а іноді й третя, і четверта. Веселку можна спостерігати навіть у бризах водоспаду, морського прибою, але щоразу для цього необхідно, щоб Сонце було у спостерігача за спиною.

 

Чому бувають день і ніч?

Для відповіді на це запитання вам глобус і звичайна настільна лампа. Лампа , як ви вже здогадалися, виконувати роль Сонця. Обертаючи глобус, покажіть дитині, як  Земля обертається навколо своєї осі. До речі,не забудьте пояснити, що таке вісь. Це уявна лінія, що проходить через центр планети.

Отже Земля обертається навколо своєї осі. Повний оберт вона робить за 24 години, тобто за одну добу. Покажіть дитині на глобусі, де ви живете, поставте там прапорець. Поки сторона Землі ,на якій  ми живемо,  обернена до Сонця, у нас день. Щойно Земля повертається, сонячні промені припиняють до нас потрапляти, настає ніч.

Коли  у нас наступає день, на іншому боці Землі ніч, і люди лягають спати. І навпаки, коли ми спимо, на іншому боці Землі – день.

 

Чому діти ростуть , а дорослі – ні?

Їм цукерок я багато,

Хочу вирости, як тато.

Але діти всі, мабуть,

Не від солодощів ростуть.

Поясніть скоріш мені,

Чом я росту, а тато – ні?

У перші тижні  життя дитини її кістяк майже цілком  хрящовий. Дитина швидко росте, і всередині її хрящових «костей» з*являються острівці справжньої твердої кістки, які щороку збільшуються, а хрящові – зменшуються. До 22 – 25 років утворюються суцільні кості кістяка, які вже не ростуть.  Таким чином, поки росте кістяк – росте й малюк, а дорослі вже виросли, тому більше вже не ростимуть.

 

Чому  буває холодно, коли дме  вітер?

В літню спеку вітерець

Дуже люблять малюки,

А зимою лютою - навпаки.

- Чому влітку був він милий? – 

Вас питають малюки, 

А зимою став суворим навпаки?

Дійсно,  улітку  вітерець приємно освіжає, допомагаючи перенести спеку, а взимку холодить. Відбувається це тому, що тіло в холодну погоду втрачає значно більше тепла. Чим вітер сильніший, тим більша кількість повітря встигає стикатися зі шкірою й більше тепла віднімається. Але є й інша причина. Наша шкіра завжди випаровує вологу. Для цього їй потрібне тепло, яке віднімається від тіла й від того шару повітря, що до нього прилягає. Якщо повітря нерухливе, випаровування відбувається повільно. Але якщо до шкіри потрапляють нові порції повітря, то відбувається інтенсивне випаровування, що вимагає великої витрати тепла, що відривається від нашого тіла.

 

Тополиний пух: що це?

У парку дерево росте,

Мені спокою не дає.

Кажуть, пух цей дивний, білий

Зробила тополя, а не півень.

І не качка, не індик.

Дійсно,це пух тополі, точніше його дрібного насіння, в основі якого є пучок численних тонких шовковистих волосків.

Звісно, дітям подобається ніжний білий пух. Його хочеться брати до рук і грати з ним – підкидати й спостерігати за його падінням або обвалювати в ньому пластилінові вироби, наприклад робити пухнастого сніговита, ягничку,  зайчика.

Але на жаль, для деяких людей пух небезпечний, тому що на ньому осідає пил, що викликає алергію.

 

Чому кішка так часто вмивається?

КОТЯЧА  ГІГІЄНА

Киця лапкою вмивається – 

Киця снідати збирається.

Ні, все зовсім навпаки 

Вже поснідав сірий кіт.

Дійсно, кішки часто вмиваються. Вони  вилизуються, коли проснуться, до й після прогулянки, після їжі та в інший час. Справа в тому, що представники сімейства котячих постійно злизують із себе не стільки бруд або крихти від їжі, скільки власний запах. Їм це необхідно, тому що вони мисливці. Адже якщо той,на кого вони полюють, відчуває їх запах, то вони залишаються голодними.

 

Чому  кропива  обпікає?

Кропива, кажуть обпікає 

Себе зірвать  не дозволяє.

Може поруч з нею пічка?

Сірники, а може, свічка?

То чому ж вона у 

Сльози викликає враз?

Дійсно, кропива робить опіки: нам боляче, потім  з*являється невеликий пухир, що починає чесатися. Це від того, що листя й стебла кропиви вкритих безліччю пекучих волосків. У них є клітини, що містять їдку речовину. Коли ми торкаємося листка, волосок проколює шкіру, верхня його частина відламується, і в ранку потрапляє вміст.

Контакт зі звичайною кропивою не становить небезпеки ані для людини, ані для тварини. Подразнення й біль минають досить швидко, тим більше, якщо прикласти до постраждалого місця аркуш щавлю.

Кропива дуже корисна рослина. У багатьох країнах її вживають у їжу людини й тварини, а також використовують як ліки. З коріння кропиви отримують жовту фарбу, а з листя і стебел – зелену. З волокон «рами»(китайської кропиви) роблять тканини,тасьму, мотузки й нитки.  

 

Чому я гикаю і як позбутися гикавки?

Зі мною сталася біда –

Почалася гикавка.

Запивав її водою – 

Все одно вона зі мною.

Рахував я і купався –

З гикавкою залишався.

Дихав глибоко, журився,

Вже боротися втомився.

Зможе хто допомогти

Гикавку перемогти?

Чому починається гикавка, не знає ніхто, але вона нападає на дітей навіть у материнській утробі. Найчастіше гикавка виникає, якщо квапливо їсти, коли через стравохід проходять досить великі шматки їжі, унаслідок переїдання, незручної пози, переляку, а також у малюків, коли вони мерзнуть. Водночас  відбувається подразнення діафрагми – основного м*яза, що працює під час дихання. Коли вона скорочується, легені раптово всмоктують повітря. Проходячи через різко звужену голосову щілину в гортані, повітря видає звук «гик».

Під час гикання людина фактично не дихає, тому що голосова щілина захлопується.

Люди вигадали безліч способів, щоб позбутися гикавки, але гикавка, як правило, за кілька хвилин припиняється сама по собі. Однак у виняткових випадках гикавка може тривати тижнями, місяцями і навіть роками!

Позбутися гикавки можна, якщо гарненько потягнутися, глибоко вдихнути й затримати подих або глибоко  й повільно дихати, випити води невеликими ковтками, з*їсти ложку цукру не запиваючи водою.  

 

Звідки зранку беруться крапельки 

на траві?

Ці крапельки називають росою.

Звідки ж вона береться? Можливо, роса, як і дощ, випадає з неба? У повітрі навколо навколо нас міститься волога у вигляді дрібних крапельок. Причому в теплому повітрі її більше, ніж у холодному. Якщо повітря стикається з холодною поверхнею, то волога, що міститься в ньому, осідає на цій поверхні.

Температура поверхні, на яку випадає роса, повинна бути нижчою ніж певна величина. Синоптики називають таку температуру «краплинкою роси».

Вийдіть зранку на луки або у двір, і ви побачите, що роса утворюється на траві, деревах. Але на доріжках, на землі роси немає. Так відбувається тому, що доріжки й земля за день прогріваються на сонці й повільно віддають тепло. А трава й дерева остигають швидше, тому їх поверхня збирає крапельки води з повітря.

 

Куди зникає вода коли вона висихає?

Пішов дощ, і ось уже  вулиця на невелику річку. То там то тут з'являються глибокі калюжі. Шкода! І гуляти не можна піти! .. Але дощик незабаром закінчується. А потім тепле сонечко висушує калюжі. Вода зникає. Або наприклад, мама вивісила на мотузці білизну, і вона висохла до кінця дня. 

Куди ж дінеться волога? Звісно, ми говоримо: вода випаровується. А що це означає?

Випаровування  - це такий процес, коли рідина(не обов*язково вода) на повітрі швидко випаровується на газ або пару. Причому більшість рідин випаровуються дуже швидко, значно швидше, ніж вода. Наприклад, швидко випаровується бензин або нашатирний спирт.

Через що відбувається випаровування? Уявіть собі, що вода, як і всі речовини, складається з дрібних часточок – молекул. Вони тримаються одна за одну й тому ,наприклад, ми бачимо воду в калюжі або в каструлі. Але якщо ми почнемо нагрівати воду , то дрібні часточки розлетяться одна від одної у повітря. Цей процес вильоту часточок(молекул) і називається випаровуванням. Коли вода висихає, то це означає, що вона перетворилася на газ або пару й стала частиною повітря.

 

 

Приберіть іграшки або я їх викину

Як правило, достатньо лише зайти в будинок, як стає очевидним - тут є діти. Як би не намагалися батьки, але дитячі іграшки буквально заполоняють будинок, причому виявляються вони зазвичай в найнесподіваніших місцях, включаючи барабани пральних машин, валізи для подорожей і навіть каструлі на кухні. Якщо ви є звичайною середньостатистичною родиною з дітьми, то фраза «Приберіть іграшки або я їх викину» вимовляється мамою регулярно, якщо не щодня. До речі, викинути частину іграшок - це не така вже й погана ідея, але ми повернемося до цього нижче.

Прибирання дозволяє навести порядок на лічені години, а вже буквально до вечора іграшки повертаються на свої місця. Отже, якщо вигляд вашого будинку вас пригнічує і ви розумієте, що не в силах більше контролювати поширення машинок, ляльок, дзвенячих і піщачих зайців і котів, а вночі регулярно підскакувати з криками від пластикового солдатика або деталі конструктора, що потрапила під ногу, то саме час щось міняти. Чи існує спосіб зробити так, щоб іграшки завжди займали свої місця, а в домі завжди був порядок? 
Для початку потрібно тверезо оцінити кількість іграшок вашої дитини або дітей. Погодьтеся, багатьма з них дитина гралася буквально пару годин, щоб потім закинути і більше ніколи не повертатися до них. Слід знати, що насправді для розвитку малюка куди важливіша якість іграшок, а не їх кількість. До того ж, гори іграшок просто перевантажують дитину, і вона втрачає інтерес до них. 
Для початку необхідно перебрати іграшки і без жалю викинути все зламане і неробоче, а іграшки, які за віком діти переросли, слід привести в порядок, упакувати і передати у спадок, скласти в гаражі або відвезти в притулок. Гора іграшок гарантовано зменшиться в два рази. 
Тепер розділіть іграшки на дві рівних групи і одну з них сховайте. Нехай протягом двох тижнів діти грають тільки певним набором іграшок, а потім приберіть ці іграшки і замініть їх на заховані. Робити це потрібно тоді, коли дітей немає вдома. По-перше, це значно підвищить інтерес до іграшок, по-друге, зменшить кількість розкиданих іграшок, ну і, нарешті, це дасть вам можливість відсіяти іграшки, які дійсно не затребувані у дітей. Їх також слід викинути, скласти або передати в притулок. 
Після того, як ви розібралися з кількістю іграшок, саме час обговорити з дитиною її обов'язки щодо іграшок. Так, наприклад, ви можете запропонувати їй грати з основною масою іграшок тільки в кімнаті, а в вітальню виносити, припустимо, не більше трьох іграшок одночасно. Або домовтеся, що після гри всі іграшки повинні повертатися в скриню. Ви можете застосувати систему заохочень за дотримання правил. 
Якщо ж дитина продовжує розкидати іграшки, то саме час придумати і систему покарань. Малюк повинен розуміти, що у всіх дій є наслідки. Можливо, вам навіть доведеться і насправді викинути на очах у дитини кілька іграшок, які постійно виявляються не там, де їм місце. Якщо ви забрали іграшку і сказали, що викинули її, то йти назад вже не можна, щоб дитина не говорила і як би не просила. 
Ви можете зробити прибирання іграшок справою щоденною і сімейною. Наприклад, включіть воду у ванній і всі разом відправляйтеся прибирати іграшки, поки вона набирається. Зробіть це щоденним ритуалом, і ви будете вставати з ліжка в чистому будинку, без ризику наступити на пупса дочки чи деталь від літака сина. 
Ви також повинні розуміти, що як батьки розставляють по будинку статуетки, вазони з квітами та інші елементи декору і меблів, так і діти хочуть, щоб їхні речі були в будинку на увазі. Навіть якщо це не вписується в інтер'єр з точки зору батьків. Це той момент, який дуже складно обійти і вже точно не можна ігнорувати. Слід розуміти, що дитина повинна мати власний простір в будинку і мати можливість облаштовувати його за своїм смаком. Нехай сьогодні це здається батькам справжнім хаосом, але насправді це крок на шляху до самоорганізації. І якщо в боротьбі з іграшками в будинку є сенс, то спроба вторгнутися в кімнату дитини, демонструвати дитині свій авторитет на її території - рішення в корені помилкове. В крайньому випадку, ви завжди можете закрити двері в кімнату малюка і не бачити безладу.

Як виробити у дитини самостійність?

Ми бажаємо бачити своїх дітей самостійними і відповідальними. Адже самостійність - це дуже важлива й цінна якість, необхідна кожній людині в житті, і виховувати її необхідно з раннього дитинства. Найчастіше дітки прагнуть самі зробити щось самостійно. І для батьків головним завданням є підтримка їх у цьому.

Але насправді ми рідко надаємо їм таку можливість - відчути себе самостійними. Часто, з різних причин - через відсутність часу, невпевненості в силах дитини - ми прагнемо зробити за неї все самі. Але ми таким чином надаємо дитині не допомогу, а завдаємо їй тільки великої шкоди, позбавляємо її самостійності. Вже до трьох років у дитини з'являється стійке бажання самоствердитися. Пригнічувати ці пориви дітей ні в якому разі не можна, адже це чревато наслідками: упертість, норовистість, свавілля, непослух, бажання зробити все навпаки. Адже це теж прояв самостійності, але нажаль, негативний. Дитина починає заперечувати все те, що робила до цього, бажає все робити самостійно, відмовляється від допомоги мами чи тата. 
Батькам куди простіше зазвичай подати дитині чашку, дістати тарілку або книгу, ніж дивитися, як малюк тягне з кімнати табуретку, ставить її біля шафи, встає на неї, відкриває дверцята, тягнеться за чашкою, а ви стоїте поруч і думаєте про себе: «Дістане - не дістане, розіб'є - не розіб'є. Коли буде спускатися з табуретки, може оступитися. А далі? Дверцята шафки, швидше за все, залишаться відкритими, табуретка так і залишиться на кухні. Простіше мені все зробити самій». Але повинно бути зовсім інакше! Адже малюк росте, він піде в садок, потім - в школу, а там навички самообслуговування і самостійності йому просто необхідні. У зв'язку з цим варто замислитися над тим, як же розвивати в дитині самостійність. 
Коли починати? Найкраще з самого ніжного віку. Завдання батьків – стежити за малюком, коли він вперше захоче зробити щось сам, і допомогти йому це зробити правильно. Наприклад, малюк сам потягнувся за ложкою. Йому хочеться спробувати їсти самостійно, як це роблять всі інші члени родини. Мамине завдання - правильно вкладати ложку в ручку малюка і стежити протягом декількох днів за тим, щоб дитина тримала ложку саме так. Якщо щось не так, ви завжди можете поправити і підказати. Так, ненав'язливо і протягом декількох днів дитина закріпить уміння тримати ложку і їсти самостійно. 
Цікавий той факт, що дитина у великій родині і тим більше там, де є старші дітки, привчається до самостійності набагато раніше. Наприклад, в сім'ї Нікітіних було сім дітей, за кожним доглядати і опікувати (принести, дістати, прибрати) було неможливо. Тому виробилася своя методика, принцип якої простий: те, що дитина може зробити сама, те вона і робить сама. 
Наглядати за карапузом. Підловлювати його прагнення щось спробувати самому. Натягнути штанці, дістати книжки, віднести горщик, зняти рушник з вішалки. Потрібно показати, як це робиться, і дати зрозуміти, що він дорослий для цієї справи, може впоратися і сам. Не кваплячись, потрібно пояснити, що немає нічого складного в тому, щоб, наприклад, самому поставити посуд у раковину або повісити на місце рушник. У цей момент не повинно бути зайвої серйозності, а з нальотом гри дитина інформацію буде сприймати простіше. 
Деяким людям важко дається цей процес, оскільки це для них болісно - довго показувати, пояснювати, розжовувати те, що вони роблять самі вже багато років. Але ж ваше чадо цьому тільки вчиться і йому необхідно вміти все робити самому без вашої допомоги, адже таким чином ви і собі спрощуєте життя. Тому варто пересилити себе, і підстроїтися під дитину, адже у неї щось може не виходити. Малюка потрібно підтримати, заспокоїти і запевнити в тому, що у нього все обов'язково вийде. Якщо він нервує, краще переключити його увагу на щось інше, а потім повернутися до справи. Наведіть позитивний приклад зі свого життя, як у вас щось не виходило, а потім ви цьому навчилися. 
Потрібно хвалити дитину за будь-який успіх, деколи навіть просто за її прагнення щось зробити самостійно. Малюкові завжди потрібна підтримка, добре слово, тільки від душі, щиро. Адже він, окрилений своїми діями говорить вам: «Дивіться, я можу! У мене все виходить! Дивіться, який я!» І його оченята спрямовані на вас, чекають схвалення, захоплення і похвали. Підтримайте своє чадо на всіх починаннях, цим ви надихатимете його на нові подвиги. 
Спокійно ставтеся до помилки дитини, адже вона зробила це ненавмисно. Найкраще прибрати в кімнаті цінні речі, які малюк може розбити або зламали. У досяжності дитини тримайте віник, савок, ганчірку для підлоги, щоб вона в разі чого завжди могла прибрати за собою. Також потрібно створити необхідні умови для прояву самостійності, пристосувати до зростання дитини вішалку для одягання, визначити місце для зберігання предметів туалету, постійне і зручне місце для рушника, взуття, іграшок, горщика. Так, за допомогою дорослого, дитина поступово навчиться мити руки, засукуючи рукави; мити обличчя, не розбризкуючи воду; правильно користуватися милом; одягатися і роздягатися у певній послідовності, своєчасно користуватися носовою хусткою, туалетом, пити з чашки, їсти, правильно користуватися ложкою, виделкою, серветкою, прибирати іграшки в певне місце. 
Самостійність у справах потягне за собою і самостійність в поглядах. Малюк сам захоче вирішувати, з ким йому дружити, куди ходити гуляти, які відвідувати гуртки, кому давати іграшки. Потрібно бути готовим сприйняти дитину як особистість зі своїми поглядами на життя. І пам'ятати вислів Адольфа Дістервега: «Кінцева мета будь-якого виховання - виховання самостійності за допомогою самодіяльності». 
счетчик посещений